BIS - моніторинг головного мозку

Під час загальної анестезії вже є звичним моніторинг сатурації, артеріального тиску, ЕКГ, температури тощо. Але також зʼявляються й нові види моніторингу. Один з них це моніторинг головного мозку. Головний мозок є «нічим не гіршим» чи «не важливішим» за серце. Головний мозок також потребує моніторингу того, що з ним відбувається під дією загальних анестетиків. Адже основна дія (прикладна точка) анестетиків це не серце, не судини, а саме головний мозок. Стандартні дозування препаратів часто є неприйнятними для кожного окремого випадку й дозування потребує індивідуалізації за допомогою моніторингу головного мозку - моніторингу глибини анестезії.

 Одні з найстаріших досліджень в анестезіології були спрямовані на вивчення старечої деменції та порушення когнітивних функцій після загальної анестезії. [1,2] На даний час вже є аксіомою те, що загальна анестезія є ризиком розвитку післяопераційних когнітивних порушень (eg делірій), особливо у людей похилого віку.

 Напевно, одним з найбільш неприємних ускладнень для пацієнта від планової загальної анестезії є пробудження під час анестезії. Цій темі навіть був присвячений цілий національний аудит-проект у Великій Британії NAP5 [6]. Розрахункова частота випадкових пробуджень під час загальної анестезії становила ~1:19 000. Однак ця частота істотно відрізняється в різних умовах. Досліджено широкий спектр досвіду пацієнтів і широкий спектр психологічних наслідків (від жодних до таких, що змінили їх життя). Довгострокові психологічні ефекти були виявлені приблизно у половини пацієнтів, які повідомляли про випадкове пробудження під час загальної анестезії.

 Одним з методів моніторингу глибини анестезії є pEEG (оброблене ЕЕГ), за допомогою якого сучасні монітори розраховують індекси, наприклад BIS. Але одиничне використання індексів, того ж BIS, без вміння анестезіологом читати pEEG не гарантують виключення випадкового пробудження під час анестезії, часто індекси працюють неправильно з деякими препаратами, наприклад кетамін, є все ще незрозумілим їх використання у дітей та у людей похилого віку [3]. За допомогою BIS - модулю Mindray можна виводити на екран не тільки числове значення BIS, а й криву pEEG, аналізувати її, так як на те рекомендують гайдлайни асоціації анестезіологів. [4]

 За допомогою постійного аналізу анестезіологом кривої pEEG можна помічати під час загальної анестезії таке ускладнення від передозування анестетиками як Burst Suppression, періоди ізоелектричної активності на pEEG, які чергуються з раптовими електричними активностями. Наявність Burst Suppression може корелювати з виникненням післяопераційного делірію. [5]

 Гайдлани найбільш відомих асоціацій анестезіологів світу рекомендують обовʼязкове використання pEEG при загальній тотальній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією, на власний розсуд під час газової анестезіі. [4] Але більшість пробуджень під час загальної анестезії стаються саме під час переходу від внутрішньовенного до газового ведення, наприклад після інтубації трахеї [6]. Тому використання pEEG й при газовій анестезії є також виправданим та доцільним. Є дуже багато чинників, які впливають на зміну МАК для кожного пацієнта. Наприклад, фактори, які знижують МАК та відповідно потребу в дозі інгаляційного анестетика - вік пацієнта, гіпотермія, анемія, наркотичні препарати тощо. Тому підбір та індивідуалізація анестезії виключно за МАК (відсотком газового анестетика на видиху) є вкрай суб’єктивним та вимагає паралельного застосування pEEG.

 Отже, які переваги використання pEEG під час загальної анестезії?

     ●        спостереження за “станом” головного мозку кожного конкретного пацієнта

     ●        “візуалізація” анестезії

     ●        персоналізована анестезія

     ●        уникнення burst suppression, зменшення ризиків післяопераційних когнітивних порушень

     ●        краще когнітивне відновлення після загальної анестезії

     ●        мінімізації ризиків пробудження під час загальної анестезії

1. BD Bedford Lancet 1955 Aug 6;269(6884):259-63
2. N Kotekar eat al Indian J Anaesth 2014 May-Jun; 58(3): 263–268
3. Tirel O eat al Br J Anaesth 2008; 100:82-7
4. Recommendations for standards of monitoring during anaesthesia and recovery 2021. Guideline from Association of Anaesthetists.
5. Niti Pawar et al Front Syst Neurosci 2021; 15: 767489
6. 5th National Audit Project of the Royal College of Anaesthetists and the Association of Anaesthetists of Great Britain and Ireland.